ВІД РОЗРОБКИ ДО ВПРОВАДЖЕННЯ

Головна : : Про інститут : : ВНДІВЕ – головний науково-технічний центр по вибухозахищеному...

< Попередній розділ | Зміст | Наступний розділ >

ВНДІВЕ – головний науково-технічний центр по вибухозахищеному електрообладнанню країни

Лабораторія електропривода та електропостачання
Лабораторія електропривода та електропостачання

З кожним роком інститут своїми новаторськими розробками завойовував все більший авторитет як у країні, так і за її межами. Роль працюючих тут учених й інженерів у зміцненні зв'язку науки з виробництвом яскраво ілюструє приклад перетворення у 1966-67 р.р. донецької шахти «Жовтнева» у зразково-показове підприємство вугільної промисловості, яке було присвячено до відкриття в серпні 1967 р. у Москві V гірського конгресу.

На інститут була покладена відповідальність за координацію роботи ряду інших інститутів і підприємств в оснащенні шахти новітніми видами вибухозахищеного електрообладнання (магнітними станціями і трансформаторами для енергопоїзда, електроприводами магістральних конвеєрів, комплектом апаратури автоматизації скіпового підйому та ін.). І із цим завданням співробітники інституту успішно впоралися. Фахівці та учасники V гірського конгресу, які відвідали шахту Жовтневу, і дуже високо оцінили її нове електрообладнання.

У листопаді 1968 р. інститут поніс важку втрату – пішов з життя його засновник і перший директор Валентин Олексійович Хорунжий, який вніс неоціненний вклад у становлення та розвиток нового науково-технічного центра в зімкнення колективу вчених, інженерів і робітників для рішення найважливіших науково-технічних завдань. У грудні 1968 р. Діпрондоселектрошахт був перетворений у Всесоюзний науково-дослідний, проектно-конструкторський і технологічний інститут вибухозахищеного та рудникового електрообладнання (ВНДІВЭ) і виділений у головну організацію та науково-технічний центр Мінєлектротехпрома СРСР із повним циклом робіт зі створення зазначеного електрообладнання для різних галузей народного господарства. Таким чином, був підведений підсумок розширення масштабу діяльності інституту, зростання його наукового потенціалу і впливу на розвиток вибухозахищеного та рудничного електрообладнання в нашій країні.

Лабораторія трансформаторів
Лабораторія трансформаторів

У 1969 р. ВНДІВЕ, як і вся електротехнічна промисловість, перейшов на нову систему планування та фінансування досліджень і розробок по картах заказ-нарядів. У цих картах був передбачений повний цикл робіт – від досліджень до впровадження виробу в серійне виробництво, причому включенню роботи в план передував етап ретельного техніко-економічного обґрунтування доцільності її виконання. Такий порядок сприяв економічному стимулюванню нових розробок і виключенню з їхнього числа таких, які не забезпечували необхідного економічного ефекту при впровадженні.

Протягом восьмої п'ятирічки (1966-1970 р.р.) інститут почав поступово переходити від розробок локального характеру, які вирішують приватні завдання до комплексних тем, що визначають великі актуальні проблеми. Це дозволило зосередити основні сили на найважливіших дослідженнях і розробках, які мають велике народногосподарське значення. У цей період ВНДІВЕ передав для промислового освоєння 40 розробок із загальним економічним ефектом 50,6 млн. руб., виконав 55 тем по дослідженню та 20 по розробці нормативно-технічної документації.

1 червня 1970 р. директором ВНДІВЕ був призначений начальник Енергомеханічного керування Мінвуглепрому УРСР, досвідчений організатор і вчений, кандидат технічних наук Олексій Іванович Биків. Підтримуючи кращі традиції інституту, новий керівник особливу увагу приділяв завершенню його будівництва та оснащенню лабораторно-експериментальної бази, раціональній організації та ефективності наукових досліджень і розробок.

Пархоменко А.І., Гринько Н.К. – Міністр вугільної промисловості УРСР, Карась С.В., Ширнін І.Г. , Савін Б.В. у експериментального зразка асинхронного лінійного електродвигуна
Пархоменко А.И., Гринько Н.К. – Міністр вугільної промисловості УССР, Карась С.В., Ширнін І.Г., Савин Б.В. у експериментального зразка асинхронного лінійного електродвигуна

У цей період ВНДІВЕ виконує роботи для різних галузей народного господарства. Лабораторіями інституту ведуться прикладні дослідження, результати яких широко використовуються в розробках по вдосконалюванню конструкцій і підвищенню техніко-економічних показників як уже впроваджених і тих, які серійно випускаються, так і створюваних вибухозахищених виробів.

У зв'язку з нечисленністю конструкторських і технологічних підрозділів на заводах-виготовлювачах вибухозахищеного та рудничного електрообладнання співробітники інституту виконують також роботи із проектування оснащення і нестандартного встаткування, необхідного для серійного виробництва нових розробок. Це до деякої міри стримувало виконання власних перспективних розробок, однак від допомоги заводам-суміжникам інститут однаково не відмовлявся.

У дев'ятій п'ятирічці (1971-1975) перед інститутом, який став головним у галузі, були поставлені завдання значного підвищення ефективності власних розробок і більше твердого контролю над якістю їхнього виготовлення на заводах електротехнічної промисловості. У цей період ВНДІВЕ виконував 18 комплексних тем разом з 25 інститутами, СКБ і заводами. Вони передбачали створення двигунів серії В и ВР потужністю до 110 кВт, серії ВАО потужністю до 2000 кВт, магнітних пускачів серії ПВІ, автоматичних вимикачів серії АВ, пересувних трансформаторів і підстанцій, різних систем електропривода та іншого встаткування. Одна найбільш велика із цих тем, передбачала розробку комплексу електрообладнання на напругу 1140 В для високопродуктивних видобудкових ділянок вугільних шахт. У її реалізації брали участь 17 НДІ, 12 заводів і ряд профільних вузів країни.

Щорічно колектив ВНДІВЕ виконує спільні роботи та здійснює координацію робіт у середньому по 70 темам. У цих роботах беруть участь до 40 інститутів і заводів електропромисловості, а також інших галузей. Крім того, інститут бере участь у 40-45 комплексних роботах по галузевих планах інших головних інститутів електропромисловості.

Одною з яскравих подій 1973 р. стала здача в експлуатацію нового лабораторного корпуса. Були уведені в дію машинний зал, який був добре оснащений, лабораторії вибухобезпеки, електропривода і електропостачання, надійності, високовольтних і низьковольтних апаратів, електричних машин, а також знову створені лабораторії для випробування великих високовольтних двигунів потужністю понад 400 кВт, для проведення кліматичних і механічних випробувань, для випробувань у хімічних середовищах та ін.

Все це значно підсилило експериментальну базу інституту, дозволило проводити дослідження й випробування на більше високому технічному рівні, скорочуючи строки розробки і впровадження нових виробів.

У цьому ж році була проведена структурна перебудова інституту. Були створені два відділення: вибухобезпечних апаратів, яке складається з трьох відділів – низьковольтних апаратів, високовольтних апаратів і конструкторського та електричних машин, який складається із двох відділів електричних машин – дослідницького і конструкторського. Створено відділ електропривода і електропостачання на базі двох існуючих відділів шахтного та гірничорудного електропривода. Укріплені фахівцями відділи надійності, технологічний, електроізоляції. Створено нові відділи – патентних досліджень, обчислювальної техніки, підготовки засобів досліджень. Впроваджено заходи щодо вдосконалювання роботи всіх інших підрозділів інституту. Проведена структурна реорганізація сприяла спеціалізації наукових кадрів, підвищенню технічного рівня розробок, більш швидкого їхнього впровадження у виробництво.

Нові розробки інституту випускалися з урахуванням останніх досягнень науки і техніки й практично не уступали аналогічним зразкам провідних закордонних фірм, а в деяких випадках навіть перевершували їх. Високий рівень розробок порозумівався тим, що гнітюче їхнє число було виконано з використанням винаходів співробітників інституту.

З метою прискорення розробок нових видів вибухозахищеного та рудничного електрообладнання, освоєння їхнього виробництва для потреб вугільної, хімічної, нафтопереробної та інших галузей народного господарства, а також поставок на експорт у грудні 1976 р. було створене Донецьке науково-виробниче об'єднання «Вибухозахищене електрообладнання» (ДонНПО). У його склад увійшли ВНДІВЕ і ОЕЗ, а також шість заводів серійного виробництва, які спеціалізуються на випуску низьковольтних двигунів, трансформаторів і трансформаторних підстанцій, високовольтної та низьковольтної апаратури. Пізніше при ДонНПО була організована зовнішньоторговельна фірма «Донімпекс». Об'єднання стало засновником «Ікар-банка» – одного з перших комерційних банків в Україні.

ДонНПО починає активно займатися проблемами підвищення якості, надійності та довговічності електрообладнання, створенням прогресивних серій виробів їхніх модифікацій. Розробляються й випускаються вироби з поліпшеними техніко-економічними та споживчими характеристиками, на принципово новій елементній базі й технології.

8 березня 1980 р. раптово помер генеральний директор ДонНПО і директор ВНДЫВЕ А.Ы. Биков. Через півроку на його місце був призначений начальник енергомеханічного керування Мінвуглепрому України, кандидат технічних наук Олександр Іванович Пархоменко.

У цей період за завданням Міністерства електротехнічної промисловості була розроблена Комплексна науково-технічна програма (КНТП), яка дозволила проводити технічну політику в області створення і виробництва нового вибухозахищеного та рудничного електрообладнання. Основними напрямками цієї програми стали: інтенсифікація систем охолодження обмоток двигунів і трансформаторів; більш широке використання вакуумної та напівпровідникової техніки, електроніки, інтегральних схем і мікропроцесорів, нових ефективних електроізоляційних і конструкційних матеріалів; застосування модульних принципів конструювання і блочності конструкцій; підвищення технічного рівня виробництва за рахунок впровадження високоефективних технологічних процесів та обладнання.

ДонНПО перетворюється в центр підгалузі по створенню і випуску вибухозахищеного та рудничного електрообладнання, а ВНДІВЕ – у науково-технічний центр даної підгалузі. Інститут здійснює координацію робіт більше 40 організацій і підприємств, які займаються розробкою та випуском вибухозахищеного та рудничного електрообладнання.

Винахідницька робота співробітників ВНДІВЕ підлегла, головним чином, створенню принципово нової техніки. Більше ніж 80 % НДДКР проводяться на рівні винаходів. Так, тільки за роки десятої п'ятирічки (1976-1980) у новаторських розробках інституту використані 105 винаходів з економічним ефектом 11,4 млн. руб. На їхній основі з'явилися розробки, які відрізняються новизною, ефективністю та конкурентоздатністю.

У зв'язку з переходом з 1 січня 1988 р. на самофінансування у ДонНПО у чотири рази зменшилися засоби централізованого фонду. Відсутні фінанси починають надходити від замовників різних галузей промисловості, а також за рахунок підвищення цін на науково-технічну продукцію. У результаті спрямованість тематики НДДКР тепер багато в чому визначає замовник, а не головний інститут. З'являється велика кількість дрібних, разових робіт, а на фінансування перспективних більш значимих науково-дослідних розробок засобів не вистачає. Подібна тенденція лише сприяла відставанню від світового технічного рівня.

На ВНДІВЕ як НТЦ Мінелектротехпрома крім інших функцій була покладена й відповідальність за забезпечення якості вибухозахищених виробів на всіх стадіях. У структурі інституту з'явилася лабораторія керування номенклатурою і атестації якості продукції. Був створений довідково-інформаційний фонд, який постійно поповнюється, на вибухозахищене та рудничне електрообладнання, яке виготовляється вітчизняною промисловістю та ведучими закордонними фірмами. Все це дало позитивні результати. Якщо у 1976 р. зі Знаком якості випускалося 40,2 % виробів, то у 1981 р. вже 52,5 %, а через ще п'ять років – 68 %. Причому підвищення якості досягалося в основному за рахунок впровадження нових розробок, які по своєму технічному рівні цілком відповідали кращим закордонним аналогам, а в ряді випадків їх навіть перевершували. Найбільш високі показники по технічному рівні були досягнуті при розробці вибухобезпечних двигунів, трансформаторів і підстанцій, високовольтних апаратів. Розробка та впровадження в серійне виробництво нових виробів здійснювалася під девізами: «Всім розробкам – Знак качества» і «Забезпечимо планований приріст продукції на зекономленому металі».

Велика увага в цей період в інституті приділяється також рівню надійності вибухозахищеного та рудничного електрообладнання. Був розроблений комплекс нормативно-технічної документації на вимоги, методи і засоби розрахунку і випробувань, норми забезпечення й контролю надійності вибухозахищеного та рудничного електрообладнання. З метою забезпечення надійності знову розроблювального електрообладнання на іспитових лабораторних стендах, які спеціально оснащені, систематично проводяться випробування його зразків на надійність, стійкість до впливу кліматичних і механічних факторів. Високою експлуатаційною надійністю володіють електродвигуни серій 2В, 2ВР, АІМ(Р), АІУ(Р) потужністю 0,25-110 кВт, серії ВАО2 і ВАО3 потужністю до 2000 кВт, шахтні пересувні підстанції, високовольтні расподілпристрої, автоматичні вимикачі АВ, магнітні пускачі ПВІ та ін.

Блискуче вирішували фахівці інституту й завдання по стандартизації й нормалізації виробів ВіРЕ. Уже в 1982 р. діяло 120 нормативно-технічних документів (13 стандартів СЭВ, 27 державних, 70 галузевих і 10 РТМ), які охоплюють всю номенклатуру виробів. Введення комплексу стандартів дозволило закріпити високий науково-технічний рівень розробок.

< Попередній розділ | Зміст | Наступний розділ >

Головна : : Про інститут : : ВНДІВЕ – головний науково-технічний центр по вибухозахищеному...
Україна, м. Донецьк,
вул. 50-й Гвардійської дивізії, 17
тел.: +380 62 382-93-53
Рейтинг@Mail.ru Інформаційно-розважальний портал КомерСайт .Рейтинг сайтів регіону Украинский портАл Украина-Сегодня: Каталог сайтов Яндекс цитирования Украина онлайн Rambler Top100 Rambler's Top100 Б И З Н Е С - И Н Ф О Р М -  Каталог фирм, организаций, товаров и услуг Украины Valid XHTML 1.1